Протягом тривалого часу я надавав послуги компанії, зареєстрованій в доволі відомій офшорній для України зоні.
Так я і подавав заяви про визнання і виконання рішення України за кордоном, і відстоював інтереси компанії в арбітражному суді при торгово-промисловій палаті, складав процесуальні документи і приймав участь у судових засіданнях у Верховному Суді. І весь цей тривалий час я робив це, маючи повноваження від директора, відомості про якого містяться у реєстрі юридичних осіб Британських Віргінських островів.
Аж ось одного дня пише мені чималий та дуже формальний імейл особа, яка представляється мені новим директором цієї компанії. Надає наказ про призначення його директором, підписаний українським відомством, і просить передати усі справи та повідомити про хід справ.
Звісно ж я змушений був відмовити. Оскільки жодного підтвердження того, що ця особа внесена як директор компанії в реєстр юридичних осіб мені надано не було.
З одного боку відчуваю, що можливо з мого боку присутній зайвий формалізм, але й особа ця мені з того часу більше не писала…
А як ви думаєте, чи це зайва перестраховка була, чи дійсно не допустив витіку інформації?
У сучасній правовій реальності питання, пов’язані з проходженням військової служби, прикуті до найвищого ступеня суспільної та юридичної уваги. Особливо гостро постають справи за статтею…
Іноді до адвоката звертаються з доволі простим запитом: розірвати шлюб. Подружжя давно не живе разом, спільних дітей немає, майнових претензій одне до одного теж…